Протягом різдвяних свят жителі нашого села дотримуються прадавніх звичаїв та обрядів.
Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують – «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м'ясні та інші ситні страви.
Важлива і незмінна традиція на Різдво – це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи з першого дня Різдва. На кожній вулиці колядують іі жителі. Таким чином задіяні всі мешканці села(дорослі). Також колядує і вся молодь.
Після вечірньої служби біля церкви збирається вся молодь, діляться на дві групи, так як ділять село на дві половинки, і хлопці і дівчата колядують по усьому селі також. Зібрані кошти колядники віддають до церкви, залишаючи частинку собі на музики.
Заходячи у двір або в будинок, молодь, або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. В нашому селі збереглася ніврянська колядка « Новая рада», яку зазвичай колядують тільки чоловіки. Потім звучать вінчування, побажання щастя, здоров'я та достатку.
Після колядки традиційно, якщо в будинку проживає дівчина, до неї пляшуть. Два парубки беруться за руки і прискакуючи співають.
ОЙ, ПЛЯШУ, ПЛЯШУ — ЗНАЮ ДО КОГО,
ДАСТЬ МЕНІ ДІВЧИНА ПІВ ЗОЛОТОГО.
ОЙ, ДАЙ ЖЕ ДАЙ ЖЕ— ЩО МАЄШ ДАТИ
НЕ МАЄШ ДАТИ — ВИГОНИ З ХАТИ.
ОЙ, ДАЙ ЖЕ, ДАЙ ЖЕ, ЯК МАЄШ ДАТИ,
НЕ МАЄШ ДАТИ — ВИГОНИ З ХАТИ:
ОЙ, ХОЧ КОЦЮБОЮМ, ХОЧ КОЧЕРГОЮ,
А ХОЧ ДІВЧИНОЮ КОСТРУБОТОЮ..
За цей «пляс» колядники дістають в шапку гріш від кожного, до кого танцював і приспівував. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати зі словами господарю ми вже йдемо
По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.
Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. Готують Вертеп працівники культури (Ольга Зельська та Галина Дмитрів). Вечорами до свят в будинку культури збирається молодь села на репетиції. А вже зранку 7 січня після Служби Божої, біля церкви , жителі села мають змогу побачити це театралізоване дійство. Потім вертеп ходить від хати до хати, прославляючи народження Ісуса.
Свято Меланки відмічають напередодні Нового року 13січня, ще його
називають Щедрим вечором, або Щедрою кутею. Молодь виконує обряд «Водіння Кози». Коза була – символом родючості землі. Водячи Козу на Меланії на Різдво, Щедрий Вечір від господи до господи, люди мають на меті заворожити врожай на майбутній рік, а також, закликавши силу предків, оживити (разом із народженням нового року) творчу енергію всього Роду. Образ кози пов'язаний також із пошануванням померлих предків. Адже душі покійних - це опікуни сільського господарства і скотарства. В обряді виявляється зв'язок дії переодягання з потойбічним світом, а отже, і з померлими родичами.
Святом Василя називають Старий Новий рік і святкують
його14 січня. На відміну від Святого вечора під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Господарі прокидаються рано, до схід сонця,
Старого Нового року з нетерпінням чекають хлопчики, адже
цього дня їм випадає добра нагода заробити гостинці . З самого ранку, ще вдосвіта, набравши в кишені або рукавички зерна, вони вирушають до сусідів і родичів посівати. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом.
На другий святий вечір, ще його називають – голодна кутя, після вечері, в нашому селі щедрують. У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходять від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році.
Закінчується різдвяний калейдоскоп на Йордан. Священник з Йорданською водою обходить оселі жителів села, адже від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.
Немає коментарів:
Дописати коментар